Скачать с ютуб Лисенко, Кантата «Радуйся, ниво неполитая» 1 ч. - ноты в хорошем качестве

Лисенко, Кантата «Радуйся, ниво неполитая» 1 ч. - ноты

М. В. Лисенко. Кантата «Радуйся, ниво неполитая», ноти. Диригує Микола Лисенко (правнук композитора). Mykola Lysenko. Cantata "Raduisia nyvo nepolytaia" (Rejoice, Unwatered Field) - score. Творчість великого Кобзаря стала якби домінантою у композиторській діяльності Лисенка. Шевченківська поезія сформувала світогляд і громадянську позицію композитора. Лисенко по суті став першим інтерпретатором поезії Шевченка. Звернення до „Кобзаря” надало творчості Шевченка великої пропаганди і громадського звучання. Майже все творче життя Лисенко звертався до образів Шевченківської поезії. В результаті цієї роботи українська класична музика збагатилась новими жанрами і формами, в якій Шевченківське слово було професійно підсилене музичною народною творчістю. Головним героєм всього циклу „Музики до „Кобзаря”, як і в поезії Шевченка, є народ. Ми знаходимо тут величезні картини з історії визвольної боротьби українського народу, світлі сторінки побуту народного життя. В музичних драмах, новелах, епічних полотнах музикою розкриваються багаті лірико-драматичні та ліричні інтонації, в яких засобами музичної виразності розкрита глибока філософія Шевченківського слова. Роботу над „Музикою до „Кобзаря”” Лисенко почав ще студентом Лейпцігської консерваторії (1868 р.) і зрозуміло, що першим був твір „Заповіт” Шевченка. В цілому цикл охоплює твори різні за жанрами і формою. Серед них: 3 кантати – „Б’ють пороги”, „На вічну пам’ять Котляревському”, „Радуйся, ниво неполитая”; 17 хорових поем і хорів, найбільші з них „Іван Гус”, „Іван Підкова”, хор „У туркені по тім боці” та „Ой, нема ні вітру, ні хмари”; 8 вокальних ансамблів; 56 пісень та романсів, серед них відомі Такі Шевченківські поезії, як „Ой, чого ти почорніло”, „Якби мені, мамо, намисто”, „Садок вишневий”, „Минають дні”, „Огні горять”, тріо „Сонце заходить”, квартет „За сонцем хмаронька пливе”, балади „Дума”, „У тієї Катерини”, „Доля”, „Гомоніла Україна” та інші. Головною кантатою є „Радуйся, ниво неполитая” (1883 р.). Це один з наймонументальніших вокально-симфонічних композицій Лисенка. В цій кантаті звучать одночасно мотиви протесту, величності і краси української природи, а також мрії про щасливе світле майбутнє. Кантата складається з 4 частин і фіналу. Тональний план твору: 1ч. мішаний хор „Радуйся, ниво неполитая”, фа мажор. 2ч. квартет „І процвітеш, позеленієш”, ля мажор. 3ч. соло сопрано з жіночим хором „І спочинуть невольничі утомлені руки”, ре мінор. 4ч. монолог тенора „Тоді, як, Господи, святая на землю правда прилетить”, до мажор. 5. хор „Оживуть степи-озера”, фа мажор. 1 ч. – мішаний хор „Радуйся, ниво неполитая” написаний на основі величальних урочистих колядок. Тут відчувається близькість як в оркестровому вступі, так і в хорі з увертюрою опери Глінки „Руслан і Людмила”. Перша частина кантати «Радуйся, ниво неполитая» будується на зіставленні двох інтонаційно досить близьких між собою тем. Одна з них бере свій початок від народних колядок, друга — від веснянок. Теми повторюються двічі і підводять до урочистої коди (на матеріалі першої теми). Народне начало є тільки основою тем. Лисенко не цитує їх, а переосмислює і підносить до значення великої масової сцени, надаючи музиці громадянського звучання. Особливістю формотворення є протиставлення гармонічного складу поліфонічному, тутті — окремим хоровим групам. Цей композиційний прийом сягає своїм корінням партесних концертів.