Скачать с ютуб Т. Г. Шевченко. «Радуйся, ниво неполитая!» - Ніла Крюкова в хорошем качестве

Т. Г. Шевченко. «Радуйся, ниво неполитая!» - Ніла Крюкова

Концерт майстрів мистецтв і художніх колективів України з нагоди перебування в Українській РСР Генерального секретаря ЦК КПРС, Голови Президії Верховної Ради СРСР М. С. Горбачова Ведуча - засл. арт. України Олена Коваленко Палац культури "Україна", 23 лютого 1989 р. Тарас Григорович Шевченко (1814-1861) Ісаія. Глава 35 (Подражаніє) (1859) [«Радуйся, ниво неполитая!»] «Не нарікаю я на Бога...» (1860) [«Орися ж ти, моя ниво...»] Читає народна артистка України Ніла Крюкова ІСАІЯ. ГЛАВА 35 (Подражаніє) Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая Квітчастим злаком! Розпустись, Рожевим крином процвіти! І процвітеш, позеленієш, Мов Іорданові святиє Луги зелені, береги! І честь Кармілова, і слава Ліванова, а не лукава, Тебе укриє дорогим, Золототканим, хитрошитим, Добром та волею підбитим, Святим омофором своїм. І люде темнії, незрячі, Дива Господнії побачать. І спочинуть невольничі Утомлені руки, І коліна одпочинуть, Кайданами куті! Радуйтеся, вбогодухі, Не лякайтесь дива, — Се Бог судить, визволяє Долготерпеливих Вас, убогих. І воздає Злодіям за злая! Тойді, як, Господи, святая На землю правда прилетить Хоч на годиночку спочить, Незрячі прозрять, а кривиє, Мов сарна з гаю, помайнують. Німим отверзуться уста; Прорветься слово, як вода, І дебрь-пустиня неполита, Зцілющою водою вмита, Прокинеться; і потечуть Веселі ріки, а озера Кругом гаями поростуть, Веселим птаством оживуть. Оживуть степи, озера, І не верствовії, А вольнії, широкії, Скрізь шляхи святії Простеляться; і не найдуть Шляхів тих владики, А раби тими шляхами Без гвалту і крику Позіходяться докупи, Раді та веселі. І пустиню опанують Веселії села. 25 марта. 1859 * * * Не нарікаю я на Бога, Не нарікаю ні на кого. Я сам себе, дурний, дурю, Та ще й співаючи. Орю Свій переліг — убогу ниву! Та сію слово. Добрі жнива Колись-то будуть. І дурю! Себе-таки, себе самого, А більше, бачиться, нікого? Орися ж ти, моя ниво, Долом та горою! Та засійся, чорна ниво, Волею ясною! Орися ж ти, розвернися. Полем розстелися! Та посійся добрим житом, Долею полийся! Розвернися ж на всі боки, Ниво-десятино! Та посійся не словами, А розумом, ниво! Вийдуть люде жито жати... Веселії жнива!.. Розвернися ж, розстелися ж, Убогая ниво!!! Чи не дурю себе я знову Своїм химерним добрим словом? Дурю! Бо лучше одурить Себе-таки, себе самого, Ніж з ворогом по правді жить І всує нарікать на Бога! 5 октября [1860. С.-Петербург]