Скачать с ютуб КАЗКИ З КОЗАКОМ МАМАЄМ / ВІДЕО 1 в хорошем качестве

КАЗКИ З КОЗАКОМ МАМАЄМ / ВІДЕО 1

ЧОМУ КИЦЬКА МУРА ГУЛЯТИ НЕ ХОДИЛА (Автор - Губа Наталія Юріївна, вчитель початкових класів ОНЗ Дмитрівської ТГ, село Макариха) В одному маленькому селі жили-були дід, баба і кицька Мура. Жили вони тихо і дружно. Кицька Мура дуже любила гуляти по полях, на луках, в лісі. Але останнім часом Мура мало гуляла, часто-густо лежала на підвіконні і сумувала. Дід і баба хвилювалися, чи не захворіла часом їхня пухнаста улюблениця. Вони їй і молочка тепленького наливали, і рибку смачненьку пропонували, і м’ясця запеченого. Але киця Мура їла мало, гуляти не ходила, з друзями не спілкувалася. Лежала собі одна, сумна. Одного разу вирішили дід і баба спекти щось смачненьке: порадувати себе і кицьку Муру пирогом із запашними лісовими грибочками. Пішли вони в ліс по гриби. По дорозі зустріли вони зайчика. Сіренький сидів біля стежки і гірко плакав. – Що сталося, куцохвостику? – запитав дід. – Ой, діду! Ой, бабо! Випалили легковажні люди суху травичку на луках. Ніде і сховатися чи перепочити. Пішли дід з бабою далі. Побачили біля ставочка дику качечку. Все пір’я у сажі, ніжка крива. – Качечко, пташечко, що сталося? – запитали вони. – Ой, діду! Ой, бабо! Спалили страшні люди сухий очерет навколо рідного ставочка. Ледве врятувалася. Пір’ячко брудне, ніжка зламана. Ніде гніздечко звити. Пішли дід і баба далі. Біля лісу зустріли лисичку. Сидить бідолашна, гірко плаче на пеньочку. – Лисонько, кумонько, що сталося? Чому так побиваєшся? – Ой, діду! Ой, бабо! Мале лисенятко, мій синочку, бігав по лісу та поранив лапку склянкою, яку невиховані люди кинули в лісі після пікніка. Перев’язала баба лисеняті поранену лапку, та пішли вони з дідом далі. Настрій геть зіпсувався, в очах сум і біль. Зайшли дід та баба в ліс і не впізнали його… Під кожним кущем купи сміття, галявина різним мотлохом та непотребом завалена, що залишили тут бездушні люди. Пташки не співають, метелики не літають, мурахи покинули рідні мурашники. – Ой, діду, що ж це коїться! – сплеснула руками баба. – Не плач, бабо! Сльозами горю не поможеш. – Ось чому, дідуню, наша киця Мура гуляти не ходить. – Бабо, дзвони онукам! Будемо природу рятувати! Повернулися дід з бабою додому, подзвонили онукам, розповіли про біду. Наступного дня онуки приїхали в рідне село. Записали відеоролик «Допоможіть! Ліс гине!». Виклали відео в інтернет. Відгукнулися друзі та небайдужі люди. Вже вранці всі дружно приїхали. Зібрали і вивезли все сміття. В селі установили сміттєві баки. І не прості, а для сортування окремо різних відходів: скло – в один бак, пластик – у другий, а в третій – усе інше сміття. Учні місцевої школи намалювали яскраві постери «Природа – наш дім, і ми – господарі в нім!», «Не паліть суху траву й очерет! Це чиясь домівка». І сталося диво! Кицька Мура повеселішала. З’їла рибку, випила все молоко і пішла на прогулянку. З того часу, як і раніше, щодня ходить кицька Мура гуляти в поле, на луки, в ліс. І тварини більше ніколи не плачуть і не сумують. Пташки дзвінко співають, метелики літають над красивими квітами, мурахи повернулися в рідні мурашники. Ось і казочці кінець. А хто не смітить, той молодець! "Казки з козаком Мамаєм" відбуваються в рамках проєкту "МАМАЙ PRO. Креативне медіа громади", що втілюється ГО "Платформа успішних змін" за підтримки Британської Ради в Україні в рамках програми "Активні громадяни" та регіональних партнерів ГО Агенція сталого розвитку «Хмарочос», яка надає супровід у втіленні проєкту