Скачать с ютуб УПА -Ніл Хасевич - художник і воїн в хорошем качестве

УПА -Ніл Хасевич - художник і воїн

Ніл Хасевич народився 24 листопада 1905 року в селі Дюксин Костопільського повіту на Волині в родині псаломщика Антона Івановича Хасевича Брати Анатолій та Федір стали священиками,Ніл навчався у духовній семінарії.У 1918 році його спіткало лихо: залізничному переїзді вони з матір'ю потрапили під потяг - мати загинула, а він втратив ногу.Ніл сам собі змайстрував і протез. І з цього часу міцно стояв на ногах,у Варшавській академії прикладних мистецтв. Юнак закінчує графічний факультет, живопису він переходить від олійного живопису до графіки і починає займатися гравюрами, . На початку 1930-х років Ніл Хасевич виставляється в художніх салонах Львова, Праги, Берліна, Чикаго, Лос-Анджелеса. квітня 1943 року, коли масово формувалися загони УПА, художник долучився до підпільної роботи. Його було обрано до центрального і крайового проводів ОУН.Його знали за псевдонімами Зот, Бей, Левко, Рибалка, 333, Старий. Ніл Антонович був талановитим пропагандистом,Саме Зот створив ескізи Хреста заслуги і Хреста бойової заслуги та медалі "За боротьбу в особливо важких умовах". зловісні чорні круки з держбезпеки вже чигали на нього. 1951 року зі столиці СРСР надійшов наказ - "пресечь антисоветскую деятельность" Хасевича, бо гравюри з підпілля потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН та іноземних дипломатів, а потім були надруковані у згаданому вище збірнику "Графіка в бункерах УПА"На слід Зота чекісти виходили кілька разів. Получивши Шифровку яка вказувала і адресу: бункер на хуторі біля с. Сухівці,ми знаємо подробиці смерті художника й воїна.Виходьте! Інакше закидаємо гранатами!" - крикнув Стекляр.через хвильку мітнув гранату в краївку Живих у бункері не виявилося. При світлі а ліхтаря Стекляр побачив три трупи. В одного відсутня нога - це був Зот. У руці... стискав автомат".Зі спогадів Дмитра Удода, вояка УПА: "Це було 1952 року у Клевані, к на Рівненщині, до якого входили Бісівські хутори, де в криївці був убитий Ніл. °х, повстанців, привезли напівголими, звалили на сніг. Посадили в рядок. . Чекісти привозили завжди вбитих для показу людям. ... Коли вже енкаведистам набридало видовище, вони вивозили трупи . Десь там і тіло Ніла Хасевича знайшло свій останній притулок". Алн живуть його роботи та безмертні слова Я не можу битися зброєю, але б'юся різцем і долотом. Я, каліка, б`юся в той час, коли багато сильних і здорових людей в світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива... Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б'ються", - написав художник Ніл Хасевич (1905-1952) за рік до своєї загибелі.Друга світова викосила фактично всіх його близьких родичів: загинули батько і молодший брат Анатолій, старший Федір помер у радянському концтаборі У 1947 році загинула кохана жінка, яка була зв`язковою