Скачать с ютуб У 60 боронив Маріуполь, схуд на 40 кг у полоні, сини воюють, куми — в Луганську | Костянтин Бобрик в хорошем качестве

У 60 боронив Маріуполь, схуд на 40 кг у полоні, сини воюють, куми — в Луганську | Костянтин Бобрик

00:00 — Інтро. 00:52 — «До тебе приходили, тебе шукали» — про початок АТО та переїзд з Луганська в Маріуполь. 03:20 — «Куми залишились там, які кажуть, що їм все одно»: як сприйняли знайомі в Луганську напад Росії на Україну у 2014 році. 04:30 — «Батя, їдь додому» — ходив у військкомат, поки не взяли обороняти Маріуполь. 12:35 — «Багато переходили з міста на той бік, бо щоб зберегти дітей». 14:28 — «Вони йшли на Маріуполь і думали, що їх будуть з квітами зустрічати». 15:48 — «Під'їхав танк, вистрілив і мене закопало» — як Костянтин отримав поранення. 17:03 — «Лікарі від бога були на «Азовсталі» — про лікування у госпіталі на заводі в облозі. 18:56 — «Уже робили операції наживо хлопцям» — наслідки авіаудару по госпіталю. 22:17 — «Догола роздягали, усе перевіряли» — вихід з «Азовсталі» у полон. 23:02 — «Повезли в Оленівку. Це був жах». 24:37 — «Їжі, як такої, не було. Крихти, щоб ми тільки не померли». 26:09 — «Коли я йшов на війну, десь кілограмів 90-92 мав, а з Оленівки десь кілограмів 55 я вийшов». 27:32 — «Стояли по дві години на сонці і змушували вчити їхній гімн». 28:34 — «Казали, що вже і Львів зайняли, психологічно опрацьовували». 29:53 — Як співали гімн України в полоні, коли дізналися про звільнення Херсона. 30:39 — «Хлопці, підніміть голови, ви — вдома»: як Костянтина звільнили з полону. 34:27 — «Боявся свободи» — про відновлення після полону. 35:31 — Відвідує акції на підтримку військовополонених: як Костянтин адаптується до життя в Івано-Франківську. 38:04 — «Місто живе не лише своїм життям, а й військовим»: що Костянтин думає про Івано-Франківськ. 39:11 — «Я б вибудував тисячу кілометрів на кордоні, щоб вони нашого запаху не чули». До російсько-української війни Костянтин Бобрик жив у Луганську. У 2014 році чоловік із сім'єю переїхав до Маріуполя. До війська Костянтина не взяли, однак захищати країну пішли два його сини. Коли почалася повномасштабна війна, Костянтину Бобрику було 60 років. Чоловік ходив у військкомат, поки його не записали до 109 ТрО. З 25 лютого 2022 року чоловік боронив Маріуполь. Далі — численні поранення, лікування у госпіталі на «Азовсталі», вихід з території заводу 17 травня, російський полон. У неволі Костянтин провів майже десять місяців та схуд на 40 кілограмів. Зараз він із сім'єю живе в Івано-Франківську, звикає до цивільного життя та бере участь в акціях на підтримку військовополонених. Про ставлення до кумів у Луганську, яким «все одно, з ким жити», оборону Маріуполя, полон, життя в Івано-Франківську та свою боротьбу Костянтин розповів у інтерв'ю Суспільному. Instagram:   / suspilne.ivano_frankivsk   Telegram: https://t.me/suspilneivano_frankivsk Долучайтеся до спільноти у Viber: https://bit.ly/3aiJQzV Політика взаємодії з аудиторією на цифрових платформах АТ "НСТУ": https://bit.ly/3ddHyB8