Скачать с ютуб Joryj Kloc & Див - Довбуш (Folk Rock & DYV shadow theatre | Фолк-Рок & Театр Тіней) в хорошем качестве

Joryj Kloc & Див - Довбуш (Folk Rock & DYV shadow theatre | Фолк-Рок & Театр Тіней)

Telegram FolkRockVideo https://t.me/folkrvideo Фолк-гурт Joryj Kloc та Театр Тіней "Див" - з виставою "Довбуш" на пісню "Ой попід гай зелененький" (Пісня про Довбуша). Знято на акції "" 11.07.14 у дворику Ратуші. Перформанс "Легенди Гір" Підпишись на нові відео - http://goo.gl/Ab2nU Joryj Kłoc — фолк-рок гурт зі Львова. Гурт сформувався 2008 року, відтоді брав участь у багатьох фестивалях та музичних заходах в Україні та закордоном. Музиканти використовують українську латинку як елемент творчості.   / joryj.kloc.vataga   https://vk.com/joryj_kloc    / @zefra.records   Склад Гордій Старух (гітара, вокал, перкусії, духові) Олесь Коваль (ліра, вокал, бандура) Іван Жогло (альт) Антон Лубій (барабани, вокал) «Див» / DYV shadow theatre / (   / @dyvshadowtheatre5764  ) - театр тіні й світла... Див—це старослов*янський бог, який втілював яскраве блакитне небесне склепіння. Див—це чоловічий початок Всесвіту, світла. У всіх слов'ян Див вважався Богом Ясного Неба, тобто денного світла. Можна говорити і про гармонію протилежностей, як світло-тінь, інь-янь. Заснований Олексієм та Людмилою Альошкіними у 1982 році в селі Букатинка Чернівецького району Вінницької області. У 1986 році Театр Тіней офіційно набув звання народного. З 2009 року театр працює у Львові під керівництвом Дарії Альошкіної. Ой попід гай зелененький (Пісня про Довбуша) Ой по-під гай зелененький Ходить Довбуш молоденький На ніженьку налягає, Топірцем ся підпирає. Ой, ви, хлопці, свистом-свистом, Засипає стежки листом. Ой, ви, хлопці, бігом-бігом, Замітає стежки снігом. Аби Кути не минути, До Космача повернути. До Космача, та й до Дзвінки, До Штефанової жінки. Добрий вечір, Штефанова! Чи вечеря вже готова? А вечеря не готова, Бо Штефана нема вдома. Він поїхав петлювати, Мабудь буде ночувати . Штефан пішов на роботу, Повернеться у суботу. Чи будеш нам відкривати? Чи самим ся добувати? В мене двері тисовії, На них замки сталевії. Не поможуть замки твої, Як підставлю плечі свої. Довбуш начав налягати, Стали двері ся ламати. Довбуш двері відкриває, (Довбуш плечі підкладає,) Штефан в Довбуша стріляє. Як устрілив в праве плече, А з лівого кровця тече. Бо знав добре поціляти, Довбуш буде помирати. Ой, ви, хлопці, ой, ви мої, Візьміть мене з хати тої. Ой, ви, хлопці, ви, молодці, Беріть мене на топорці. Беріть мене на топори, Занесіть мя в чорні гори. Занесіть мя в Верховину, Де родився, там най згину. Там родились тато й мати, Там я буду спочивати. Сріблом-златом поділіться, Та й за мною не журіться. Штефанові дайте мірку, Бо я любив його жінку. Штефанисі дайте сала, Бо вона мене кохала. Тай топірці занехайте, Крови більш не проливайте. Бо кров людська - не водиця, Проливати не годиться. Як будемо ґаздувати, Жінкам правди не казати! Не журіться, пане-браття, - Ще повстане Прикарпаття! Ой, попід гай зелененький Ходить Довбуш молоденький.